ЗЗСО I-III ступенів № 17 Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області

ПРОЕКТ навчального походу екологічною стежиною Новгородського лісу

« Знай, люби, бережи! »

Роботу виконала:

Шупчинська К.С.

ЗОШ І-ІІІ ступенів №17

Дзержинської міської ради

Науковий керівник:

Штець Т.М.

Учитель біології

ЗОШ І-ІІІ ступенів №17

Дзержинської міської ради

ВСТУП

ЕКОЛОГІЧНА СТЕЖКА ЯК НАВЧАЛЬНО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ „КАБІНЕТ” У ПРИРОДНИХ УМОВАХ

Навчальні екологічні стежини – це перспективна форма природоохоронної пропаганди. Перші екологічні стежки з’явились на початку 20 – х років у США. У СРСР у 60 – х роках у республіках Прибалтики. Зараз вони доволі таки відомі. На Україні, наприклад, на кінець 1998 року їх нараховувалось більше 200. Тривалість таких пізнавальних стежин природи розраховувалась на проходження протягом від одного до декількох днів.

Стежини можуть бути розрахованими з середньої тривалості екскурсій для старшокласників приблизно 3 – 3,5 години, маршрут що займе 3-4 км. У кожному конкретному випадку на екологічній стежині тривалість екскурсії буде залежати від складу групи, від мети екскурсантів. Спрямованість стежини може бути різноманітною : зоологічна, історична, комплексна, екологічна.

Досвід показує, що екологічна стежка одна з форм природоохоронної пропаганди.

Завдяки зоровому та емоційному сприйняттю людиною природи активується надбання екологічних знань та досвіду, вона дозволяє бачити незвичайне у звичному, закликає навчатися у природи.

Мета та задачі

Основне призначення стежин складається з трьох взаємопов’язаних компонентів навчання, виховання, реакреаціїї.

- Стежина повинна навчати бачити життя природи, розуміти

біологічні процеси, допомагати вирішувати екологічні пробле-

ми рідного краю.

- Стежина повинна виховувати естетичні почуття матеріалістичного світопізнання, єдності природних комплексів.

- Стежина повинна допомагати спостерігати живописні куточки природи, розуміти красу, розвивати любов до рідної природи.

„ Ми втрачаємо відданих друзів природи, пригнічуємо у людях покликання, якщо не відкриваємо очей дітям на чарівність навколишнього світу” Н. П. Анучин.

РОЗДІЛ І ВИБІР МАРШРУТУ

1.1. Вибір маршруту

При виборі маршруту екологічної стежини доцільно враховувати основні умови, як :

- доступність маршруту для відвідування учнями;

- стежина повинна обходити місця, де знаходиться рідкі види флори та фауни, не торкатися рідких природних об’єктів;

- привабливість для відвідувачів - це складова краси природи, її індивідуальність та різноманітність;

- необхідність показати увесь спектр ландшафтів : ліси, луки, водоймища, характерні форми рельєфу;

- найбільш популярні серед дітей біологічні об’єкти : рослини, гриби, тварини. Саме вони підлягають найбільшому впливу з боку людини, тому дуже важливе знайомство відвідувачів з законами живої природи;

- вивчення видового розмаїття прямо відповідає виконанню вимог навчальної програми з ботаніки та зоології. Правильний добір видів може стати прикладом самостійних навчальних дослідів учнів або входити до розповіді екскурсовода;

- важливий компонент будь-якої стежини – її інформативність, що на думку естонського географа А. Райка, визначається сполученням унікальності та типовості;

- як яскравий екологічний зразок включаються антропогенні ландшафти, навіть сильно спотворені людиною. Цінність у тому, щоб показати, яким згубним може бути неконтрольований варварський вплив людини на природу. Деякі об’єкти можуть прямо слугувати ілюстрацією при природокористуванні (напрямок виорювання на схилах, ерозія ґрунтів та способи боротьби з нею, смітники, закріплення ярів). Спеціально не приховують сліди багаття різної давнини, щоб показати, як повільно загоюються рани землі;

- Щоб уникнути нещасних випадків, стежина не повинна перетинати авто- і залізну дорогу.

Спираючись на ці прояви людської діяльності, можна розповісти про характер природокористування, про проблеми, що виникають при охороні оточуючого середовища, шляхах і способах їх вирішення за участю учнів.

Маршрут учнів показаний на додатку 1.

1.2. Оформлення стежини

Після узгодження майбутньої стежини із землекористувачем починається розробка маршруту, намічаються місця зупинок на ній.

Складаються буклети чи шляхопровідники по стежині, оформлюються щити та знаки, складається картосхема, на якій позначаються

об’єкти, які є на місцевості.

Можна використовувати наступні типи інформаційних текстів і знаків:

- спільні вказівки і схема стежини

- правила поведінки на природі

- відомості про окремі об’єкти та явища

- відомості про пам’ятники природи, розташовані в зоні стежини

- поетичні тексти, малюнки про ставлення людини до природи

- екологічні дорожні знаки та вказівки

- вказівники місця відпочинку з вогнищем, не забувши пові-

домити про навички обладнання вогнища і подальшого від

новлення грунта.

Ось стежину створено. Дуже важливе значення відіграє її відкриття. У Нідерландах її урочисто відкриває бургомістр. Слід зазначити, що стежина має велике виховне значення. Учні відкривають свої „стежинки” поблизу дому, де ведуть різноманітні суспільно – корисні справи, дослідницькі роботи. Для них стежина закріплення учбового матеріалу. Школярі, які беруть участь у створені учбових стежин, не тільки самі бережливо відносяться до створінь природи і людських рук, але й впливають позитивно на своїх на однолітків. Внаслідок, виходячи з проблеми, цікавих об’єктів дослідження на маршруті стежини, учні можуть знайти теми для подальшої науково- дослідницької роботи.

Таким чином організація екологічної стежини сприяє:

- проведенню навчально-пропагандистської природоохоронної роботи;

- вихованню екологічно грамотної поведінки людей у навколишньому середовищі;

- ознайомленню з історією краю, пам’ятниками природи на терені;

- розвитку потреби спілкування з природою, прояву піклування про її стан у сьогоденні і в майбутньому.

1.3. Геологічна інформація про наш край

Любі друзі!

Девізом нашої праці зі створення екологічної стежки ми обрали слова І. Соколова – Микитова: ”Любов до природи, втім як і будь – яка людська любов, безперечно, закладається в нас з дитинства й веде нас екологічними стежками рідної Землі.” Стаючи на таку стежку відвідувачі, вчителі та учні входять до храму природи – невичерпного джерела прекрасного світу знань. Знаходячись на екологічних маршрутах, ви діти, навчитесь оцінювати свою поведінку у природі, довідаєтесь багато нового, вам захочеться пізнати не тільки навколишній світ, але й себе самих.

Все на землі, все треба берегти –

І птаха, і звіра, і оту тварину.

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо, врешті, ти – лише його частина.

Близько мільйону років тому почався четвертичний період. Донецькі гори зруйнувалися, майже повністю сформувався сучасний грунтовий покров. Територія нашого селища Новгородського, входить до складу Донецької північної степової провінції. Переважають льосоподібні відокремлені одна від одної височини з чорноземами звичайними. Загальний ландшафт степовий, маловодний, рясно посічений ярами і балками. Водорозділи поорані людиною.

На екологічній стежці вас чекають сім станцій.

I станція - Пагорб (початок маршруту)

II станція - Стрімкий спуск

III станція - Лук

IV станція - Струмок

V станція - Листяний ліс

VI станція - Ставок

VI станція - Сосновий ліс (кінець маршруту)

РОЗДІЛ ІІ Станції стежини

2.1. Станція I Пагорб

Від сільської вулиці степова стежинка привела нас до пагорба, який розташований на південному сході Новгородського лісу. Саме тут буде починатись наша екологічна стежина.

Пагорб – це височина на місцевості, різновид дрібного рельєфу, створеного природою в результаті роботи води та вітру. Його грунт не знав плугу, він родючий для багатьох видів степової рослинності стійкої до витоптування.

По зелено-сріблястому ковильно-типчаковому килиму розкидали свої білі квіти суниці. Також зустрічаються інші злакові: тонконіг, тимофіївка, вівсюг, костриця. Дивляться на нас блакитні очі цикорію, який у народі називають Петрів батіг, та біліють кошики нівняка серед полину гіркого.

Є така історія про двох пастухів – суперників. Жили вони на пагорбистій місцевості, обидва пасли худобу. Так ось помітив один, що в іншого худоба сита та гладка. Дізнався ревнивець, що другий пастух тримає стадо на полинному лузі, старі зарослі підкошує, а годує тварин молодою травичкою, яка піднялась після покосу. В той час полин ще не був гірким, але така заздрість прокинулась у невдахи, що вмить на пагорбі трава стала гіркою назавжди.

З тих пір у приказку ввійшла полинна гіркота. Навіть, сумуючи за Батьківщиною, поети пишуть: «Полынью пахнет хлеб чужой». Між тим лікарські властивості полину були відкриті ще в сиву давнину.

На кожній станції ми попросимо присутніх активізувати своє мислення й відповісти на деякі запитання.

Питання

Подорожуючі люди, шлях яких проходив через степові простори, завжди відшукували траву, яка знімала втому ніг, лікувала рани й синці. Як називалась ця трава? (Полин гіркий).

Питання 2 У природі над духмяною травою полином гірким ніколи не зустрінеш комах – шкідників. Як людина навчилась застосовувати фітонцидні властивості цієї рослини? (В побуті духмяною травою борються з міллю, блохами, кліщами, знищують дурний запах тіла, меблів).

Схили пагорба покриті рослинністю кущових й представлена заростями терену колючого, глоду звичайного, шипшини звичайної. Їх висота сягає трьох метрів, тривалість життя 10 – 20 років. Корінням вони гарно укріпляють схили, захищаючи грунт від водної та вітряної ерозій. Це цілющі лікарські рослини. Глід – рослина дуже врожайна: його окремі деревця дають до 75 кг плодів. З них готують препарати для лікування серцево-судинної системи. Шипшина містить багато вітаміну С.

… Якось розгнівалась Троянда на Шипшину, звинуватила, що вона їй сонце затуляє. Пішли вони до матінки Покрови щоб їх розсудити. Все що росло на пагорбі хотіло почути, як розсудить богиня добра й розуму Шипшину.

- Прикрашу твоє колюче тіло червоними ягідками . Ти будеш не тільки красивою, а й корисною. Будеш завжди щедрою й доброю до людей. А колючки нехай залишаються з тобою, краса не повинна бути безборонною. Люди її забруднять своїми доторками, обірвуть спочатку квіти, а потім обламають гілки. А з ни-

ми ти вічна. Поклонилися квіти Покрові. Троянда повернулася на своє давнє місце, а Шипшина на узлісся, в яри, та чагарі, в придорожні яри.

Питання

Чому Шипшина називала блідо-рожеву троянду своєю сестрою?

(Вони разом належать до родини Розових).

Краса пагорбових степів була оспівана українським поетом Максимом Рильським у вірші «Ковыль и стрепет»

Упрямы – эта птица и трава,

Где плуг прошел, там не растет ковыль

Где вспахано - там не гнездиться стрепет.

Казалось бы... А вот ковыль никак

В сад ботанический ты не заманишь.

Не собираюсь выводов я делать,

Но убежден, что надо на Земле

Отдельные участки сберегать.

Где мог бы стрепет вить свое гнездо,

Ковыль бы мог привольно серебриться.

2.2. Станція II Стрімкий спуск

Перед нами крутий спуск, що веде до широкої балки Новгородського лісу. На території Донецького кряжу балок нараховується до 13 тисяч, що складає 2% площі. Балка простягнулася із заходу на схід. На крутому південному схилі рано на весні з’являються дивовижно красиві ефемероїди – первоцвіти: жовтий гусячий лук, анемона лютечна, крокуси, чистяк весняний, пролісок багаторічний.

Ще земля в зимових шатах білих

Та з – під снігу, майже непомітний,

Виглянув зненацька серцю милий,

Соромливий пролісок блакитний.

Ефемероїди – дуже цікава біологічна група рослин – багаторічників. Вони рано навесні, до розпускання листя на деревах і чагарниках, коли в лісі багато світла, швидко ростуть і до часу утворення лісової тіні, в другій половині травня відмирають. Залишаються у них лише підземні частини – цибулини, бульби, кореневища із закладеними бруньками до наступного року.

Увага! Серед минулорічної трави з’являються невеличкі келихоподібні квіти. Ці тендітні рослинки називаються шафран банатський або крокуси. Їх залишилося так мало у природі! То ж бережіть їх!

За легендою, назва крокус пов’язана з іменем Крокоса – щирого друга Меркурія (бога торгівлі). Якось Меркурій розважався метанням диску. Та раптом він ненароком схибив, і диск вразив на смерть Крокоса, його щирого друга. Щоб хоч трохи зарадити розпач та невтішне горе Меркурія, боги перетворили краплі крові Кро-коса на прекрасні квіти – крокуси.

З глибокої давнини використовують його висушені приймочки як прянощі, ліки, для виготовлення жовтої харчової фарби та для фарбування тканин і килимів.

Питання

Як часто краса у рослин поєднується з різноманітними корисними властивостями? (Лікарські трави. Наприклад, суниця звичайна, мати-й-мачуха...)

Сьогодні схил покритий вигорілою рослинністю. Рожевощока осінь як справжня господиня почала наводити лад: позолотила гай, запросила в гості ранкову прохолоду з густими туманами.

Сьогоднішній день – 14 вересня за народним календарем Семенів день. Саме на цю пору припадає „молоде” бабине літо. Довкола пливе безліч срібних павутинок. Їхні тендітні ниті немовби нагадують – милуйтесь останнім справжнім літом. Мине тиждень, другий і осінь забере свої законні повноваження. З цього дня остаточно відлітали ластівки, а горобців стає мало біля людських жител.

Питання

Чому на вашу думку з 14 вересня по 21 вересня біля людських жител немає горобців? (Це пов’язано з проявом інстинкту до міграційних процесів).

14 вересня вважали початком справжньої осені, а отже і нового року, з прийняттям християнства на Київській Русі. У вечері по ха-

тах запалювали посвіт, вогонь якого мав горіти до Великодня. Звідси і приказка: „На Семена любив мед, пиво пити – не лінуйся і робити”.

Традиційно осінь вважалась порою статків. Недаремно мовиться хто цілий рік не байдикує, той навіть у вересні не голодує.

З приходом осені змінюється і природа. Ви маєте пам’ятати мудру народну мовчанку: „Осінній час – сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, шумить, гуде ще й з гори йде”.

2.3. Cтанція III Лук

Перед нами степовий лук, що зручно розмістився поблизу струмка. Луки – це не самостійна природна зона. Вони трапляються і в лісовій, і в лісостеповій, і в степовій зонах.

Славляться луки своїм різнотрав'ям. Використовують їх як пасовища та для сінокосу. Але найважливіше значення луків полягає у захисті водойм від пересихання.

До складу природного комплексу луків належать трав’янисті рослини : кульбаба, конюшина, деревій, волошка російська, чистотіл, ромашка, цикорій, пижмо, чина лугова, по краю ближче до дерев кропива пекуча, молочай.

Питання

Як на ваш погляд, можна відрізнити молочай від інших рослин?(За дуже характерною прикметою: на зламі стебла виділяється молочний сік).

Ранньою весною, коли лукові грунти насичені вологою, радують око золоті кружальця мати-й -мачухи, або підбілу. Неначе маленькі сонечка, сяють квіти мати-й-мачухи по глинистим пагорбам, по берегах струмків і низів. На прогрітим сонце місцях майорять жовтим кольором суцвіття цієї трави.

Дивну назву має ця трава : мати –й-мачуха. А пов'язана вона з будовою листка: зверху листок темно-зелений, блискучий та гладкий, а знизу листя вкрите товстим шаром білуватих волосків. Прикладіть такий листочок до щоки зовнішньою стороною, і ви відчуєте жорсткий холодок, а тепер перегорніть листок і прикладіть іншою

стороною, і відчуєте тепло, ніжність. Ось вам і материнське тепло, і холод мачухи! Тільки ранньою весною листя у цієї трави не знайдете. Воно з’явиться набагато пізніше вже влітку... А ось наукова назва пов’язана з лікарськими властивостями листя мати-й-мачухи, і означає „кашель”. Цей чудовий засіб від кашлю відомий ще з давніх часів. У лікарських цілях використовують молоде листя, готують з нього відвари та настої.

Питання

Хвороби якого походження лікує ця корисна рослина?(Запалення дихальних шляхів).

Лук з травостоєм є домівкою для багато чисельних комах. Комахи Донбасу складають 1500 видів, з них 50 видів охороняється. В нашій місцевості зустрічаються червонокнижники: жук – олень, дибка степова, павине око, красотіл пахучий.

Чи знаєте ви, що на Землі близько 1018 степені екземплярів комах, тобто по 250 мільйонів на кожну людину, 80% - рослиноїдних.

Квітки родини Розові вдень пахнуть медом і оточені роєм бджіл. Одна бджолина сім’янина заготовляє за літо до 150 кг меду. Щоб зробити 1 кг меду бджола повинна відвідати 10 мільйонів квіток і принести 100 тисяч порцій нектару. Квіти доннику запилюють лише бджоли. На нижніх пелюстках розкритих у вигляді пащі може всидіти лише бджола, а метеликам ніде подіти свої крильця, тому вони із задоволення запилюють квіти польової гвоздики.

А щільно зімкнуті губи закритої квітки льнянки може розкрити лише важкий джміль, вдарившись об квітку налетівши на неї. Джмелі із задоволенням також відвідують голівки конюшини, де солодкий нектар захований дуже глибоко і не досяжний для набридливих мух.

Ось рожева конюшина,

А на ній і комашина,

Що, не дивлячись на ранок,

Їсть солодке на сніданок.

Ось волошки сонні трошки,

Синім шовком шиті,

Ясноокі, чисто вмиті,

Розбрелись у полі.

Там росте холодна м’ята

(добре пахне, як пом’ята),

Там шовковая трава

Щось шепоче, як жива.

Ганна Черінь

У біоценозі луку присутні й інші комахи, котрі в літній погожий день проявляють себе, видаючи специфічні звуки. Коники, цвіркуни, співають у траві свою скрипучу монотонну пісню, стрекочуть бабки, шарудить у траві дибка степова, а в сутінках чутно, як пищить комар. Сором’язний, на перший погляд, тваринний світ хребетних тварин луку має багато таємниць і загадок. Це земноводні: квакша звичайна, квакша жерлянка, жаби. З плазунів – ящірки прудка та зелена, вуж звичайний, гадюка звичайна. Гадюка –

отруйна змія, її укус небезпечний для здоров’я, але першою на людину ніколи не нападає – винен завжди потерпілий. При зустрічі з людиною змія поспішить віддалитися проте, якщо стати у неї на шляху (схопити, наступити, придавити палицею) – захищатиметься.

Змії і ящірки корисні, вбивати їх не можна.

Ящірки харчуються тільки тваринною їжею, а основну масу їх раціону складають комахи. В Угорщині і Німеччині існують господарства, які розводять ящірок, жаб для потреб садівників-любителів: дві ящірки все літо здатні „охороняти” город від денних, а одна жаба від нічних наземних шкідників. Ящірка обережна і винахідлива – недарма в Латинській Америці її вважають символом хитрості. Змія здавна вважається символом медицини. Отрута, грізна зброя цих рептилій – це ефективний лікарський засіб. Його використовують при не згортанні крові, епілепсії, бронхіальній астмі, ревматизмі.

Питання

У яких країнах світу людина використовує отруйних змій для охорони житла? (Індія, Латинська Америка).

У вересні вже не побачити різноманітності комах. Зникають бджоли і джмелі, що харчуються нектаром та пилком квітів. Правда, до кінця вересня, ще літають деякі метелики: кропивниці, павині очі, лимонниці. Незрівнянно менше до осені залишається комарів. Проте з’являється багато павуків. У теплі сонячні дні вони здійснюють повітряні подорожі на павутині. Щасливої дороги!

Павуки – гроза комах, але для людей вони зазвичай корисні, так як знищують велику кількість комах та мух. Павутина, яку виробля

ють павуки, у декілька разів міцніша за шовкову нитку тутового шовкопряда. Навантаження розриву для павутини складає від 40 до 261 кг на мм2 товщини нитки, для натурального шовку – тільки 30 – 43 на мм2.

Питання

До сімейства павуків-вовків належать тарантули, серед них найотрутніші самки. В яку пору року їх укус особливо небезпечний? (Наприкінці літа).

2.4. Станція IV Струмок

Об’єкт нашої уваги – струмок, що розташувався в балці із заходу на схід. Північний схил балки крутий та обривистий, південний – пологий. Саме тут ми і знаходимось. Одним з різновидів гірських порід пагорбових рівнин Донецького кряжу є сланці, суглинисті та глинисті грунти. Бурхливі потоки талої води та проливних дощів сприяють формуванню ярів і балок. Їх схили покриті дібровами, що називають байрачними лісами. Вони затримують інтенсивне яроутворення. Бо у середньому кожен яр зростає за рік на 0,3 – 0,5 метра.

Журчить струмок, ніби – то розповідає нам про себе та мешканців біоценозу. Харчуються такі струмки грунтовими водами, до осені вони міліють. До струмка підступають лісоутворюючі породи дерев: дуб звичайний, в’яз, клен гостролистий, їх стовбури покриті мохами-печіночниками, свідчення того, що тут постійно волого та прохолодно. До класу мохоподібних входить близько 20 тисяч видів. В Україні – до 800 видів. Мохи – дуже давні мешканці нашої планети. Вони з’явилися десь 300 мільйонів років тому. Мохи не вибагливі до умов довкілля. Виділяючи кислоти, вони спричиняють поступове руйнування скель, дерев. Мохами майже не живляться тварини. Це сприяє накопиченню їх залишків. Суцільний шар живих мохів та їх відмерлих частин у лісах перешкоджає випаровуванню води та сприяє її збереженню у грунті. Водяний мох фонтіапаліс, статеве покоління якого має вигляд розгалуженних сланких стебел акваріумісти застосовують під час нересту декоративних рибок. Ікра, що потрапляє під захист густо переплетених пагонів моху

надійно захищена від поїдання іншим мешканцями акваріума, та дії шкідливих мікроорганізмів, бо мох виділяє особливі речовини, що вбивають останніх.

Питання

1. Яку речовину виділяють мохи? (Кислоти)

2. В якій країні світу акваріумні рибки попереджують про землетрус? (Японія)

3. Об’єктом нашої уваги є струмок. Хто з вас знає, куди прямує його вода? (Струмок впадає у ставок).

2.5. Станція V Листяний ліс

Географи вважають Донецький кряж островом лісостепу серед степів. Ліси займають 211 тисяч га, близько 3 % територій, основні ліси рукотворні. Наш край – піонер степового лісорозведення. Початок був покладений Петром І. У 1696 році ним були висіяні перші жолуді. І до нашого часу діброви – прикраса байрачних лісів. Стародавні слов’яни вважали найсвятішим деревом – старий дуб. Найважливіші обряди виконувались під дубами. Звідси пішов звичай увінчувати дубовими вінками відомих, заслужених людей.

Ліс, як найбільш могутній тип рослинного покрову, основний компонент біосфери має неоціниме значення. 1 га лісу дає три тони кисню на рік. 1 га діброви випаровує за рік 1200 тон води. Ліс здатний підвищити вологість повітря на 11%. Отже, ліс має кліматоутворююче значення, захищає ґрунти, зберігає воду. Ліс дає деревину для промисловості, лісові ягоди, гриби, горіхи – важливі про-

дукти харчування. Ліс – це домівка для тварин та рослин.

Дендрофлора нашого Новгородського лісу представлена деревами першого ярусу: дуб черемчатий, ясен звичайний, клен гостролистий, клен татарський, дика груша, дика яблуня, акація біла.

Питання

Що на ваш погляд, є фенологічним сигналом закінчення весни, початку літа? Про нього складено загадку:

«Що ж це за підвох? Раптом на дереві горох?» (Цвітіння білої акації).

Проте у дуба, ясеня мало молодих пагонів. Це дає змогу привід припускати, що відбувається заміна дубових, ясеневих дерев’янистих порід – кленовими.

У лісових насадженнях завдяки фітонцидам, що їх виділяють рослини, повітря практично стерильне. Влітку 1 га листяного лісу в середньому виділяє за добу 2 кг фітонцидів. У повітрі лісу міститься близько 200 біологічно активних речовин, які сприятливо впливають на людський організм. Усього 1 га лісу очищує за рік 18 млн метрів кубічних повітря від вуглекислого газу, відфільтровує від 32 до 68 тон пилу і газів. Тож ліс не дарма називають легенями планети. Черемха звичайна – невелике деревце з сімейства Розових. Листя виділяє в повітря летучі речовини – фітонциди синильної кислоти.

Тому поряд з деревом буває мало шкідливих комах, очищується й повітря. Кожної весни вбирається черемха в білосніжний вінчальний наряд, і від краси її звучать у людських душах весінні нотки.

Питання

Від чого ж лісова красуня гірко розплачується за свою красу? ( Заради букету квітів людина безжалісно калічить рослину.)

Тест для свідомої людини:

Повертаючись із лісу ви візьмете із собою:

а) великий букет квітів?

б) декілька квіток?

в) зовсім не візьмете квітів?

Правильна відповідь: (в).

Другий ярус лісу представлений підліском – це кущі: терен степовий, крушина ламка, бересклет, трапляється калина звичайна, бузина чорна. Їх плоди гарна їжа для зимуючих птахів.

Трав’янистий покрив лісу на протязі року декілька разів змінює свій вигляд. Навесні його розцвічують блакитна проліска сибірська, бузкова чубарка Галлера і кремова чубарка Маршала, жовтий гусячий лук, анемона лютична, чистяк весняний, квітне медунка темна, трапляються фіалки, дивовижні, запашні. У затінених місцях густими темно – зеленими плямами виділяється копитник європейський, багато конвалії травневої. Невеликі чагарники утворює зірочник лісовий, розкидано трапляється дзвоник персиколистковий, живучка женевська, материнка звичайна, звіробій продірявлений. У червні можна побачити також ясенець голостовбчиковий – висока струнка рослина з щільним шкірястим листям, що нагадує листя ясена (звідси і назва). Його великі рожеві квітки – красиві. Але зривати їх не можна – отруйні всі надземні частини рослини. Завершуючий ярус рослинної екосистеми лісу - лишайники та гриби – паразити. Крізь рани в корі дерева проникають спори та розвивається гриб. Це – чага, поразит берези, який використовується в медицині як основа препаратів для боротьби з раком. Є у лісі справжні трутовики з копитоподібним плодовим тілом. Щоб захистити живі дерева від ураження грибковими спорами, не можна порушувати цілісність стовбура та гілок – обламувати їх, робити надписи на корі гострими предметами.

Опис біогеоценозу лісу був би неповним без представників світу тварин, багато з них зникають під впливом антропогенного чинника, інші пристосовуються жити серед сучасних ландшафтів

природи.

У нашому лісі зустрічається дикий кабан, лисиця звичайна, ховрак малий, заєць-русак, їжак звичайний, ящірка прудка, вуж звичайний. Деякі кажани, зокрема вечірниці живуть в Україні тільки в теплий сезон – з травня по жовтень. На зиму вони як і перелітні пташки відлітають на південь. Місця зимування цих тварин і досі нез’ясовані. Один кажан протягом години, вночі поглинає більше 700 комарів.

Питання

У яких випадках можна зустріти кажана вдень? (У випадку, якщо тварина захворіє).

Лисиця – типовий хижак, знищує багато мишей. В „мишині” роки у шлунку вбитої після полювання лисиці виявляють до 50 полівок. Харчується вона й комахами: личинками хрущів, дорослими жуками грунту, бабками. Полює на лісових куркових птахів – куропаток, їсть їх яйця, так як гнізда цей птах будує на землі.

На території нашого району зареєстровано 297 видів птахів більшість з яких перелітні та кочеві.

Повернення птахів відбувається в залежності від появи їжі. Піночки наприклад, перелітають коли підростають гусені – п’яденець. Квітень - пора бурхливої линьки у зайців, ласок, лисиць. Народжуються діти у диких свиней. До травня прилітає більшість птахів – останніми іволга та зозуля, це пора гніздування. Ліс наповнюється різноголоссям. Так сойка скрипить як сухе дерево, гавкає, як собака, а червоний самець чечевиці висвистує: «Витю видел? Витю видел?».

Спів звичайно ж, не єдина заслуга птахів. Багато з них справжні санітари лісу. Грачі, галки, шпаки, вівсянки, великі синиці, солов’ї найважливіші біологічні агенти в регулюванні численності комах – шкідників лісового господарства. Дорослі птахи протягом світлового дня приносили їжу пташенятам: соловей – до 90 разів, піночка теньківка – 264, синиця велика 12 пташенятам 677 разів, а синиця лазаревка - 735.

Не будують гнізда зозулі, що пристосувались до гніздового паразитизму, але це дуже корисна птаха, вона тисячами знищує шкідливих комах, поїдає колючу гусінь, шовкопрядів, яких не чіпають інші птахи.

У середині липня ліс замовкає. Ночами не чути співу козодоя, що нагадує гуркіт мотору. Народжуються діти у кажанів.

В серпні першими залишають ліс зозулі, вони відлітають по одинці до Африки, потім мухоловки, солов’ї. У вересні – горлиці, козодої, зяблики, вівсянки.

Лісові миші та полівки запасають їжу на зиму, набиваючи підземні комори корінням, насінням, бульбами, а лісові тхори душать жаб, яких складають взапас купками біля своїх нір.

Зимній ліс пустинним здається лише на перший погляд. Дуже оживляють його сойки, сороки, лунають глухі, удари дзьобу великого строкатого дятла. Купа розламаних шишок під деревом показують, що саме тут знаходиться „кузня дятла”.

Зима – важка пора в житті диких тварин. І люди повинні прийти їм на допомогу. Цілком правильно чинять ті, хто відправляючись до лісу беруть із собою підкормку для його мешканців. Це справжні любителі природи. Завжди потрібно пам’ятати правило:

ви в природі гості, й не можна там робити того, що не пристойно робити в гостях – шуміти, кричати, заважати господарям, руйнувати їх житло.

Чудовий ліс у будь-яку пору року. Ось як описує осінній ліс

Олександр Олесь:

Давно вже скошені лани,

Стоять степи похило,

А в лісі, в лісі восени

Так любо ще, так мило!

Там наче макові квітки

На лузі зайнялися,

Там наче жовті нагідки

Промінням пройнялися.

Там шпак доспівує пісні,

Всю душу виливає,

Якісь брехеньки голосні

Сорока розпускає.

Ось жовтий лист на зайця впав,

І заєць стрепенувся,

Схопивсь, на задні лапки встав

І вбік кудись метнувся.

Ось ледве чутно ходить лис,

То зникне між травою,

То вгору дивиться кудись

І крутить головою.

2.6. Станція VІ Ставок

Лісова стежка привела нас до наступної зупинки – Петровського ставку.

Ось як описує створення цього ставка старожил нашого селища Давидов Н.Н. В 1951 році почав своє існування піонерський табір «Чайка». В 1952 році виникла необхідність створення ставка для купання та оздоровлення відпочиваючих дітей і жителів селища. Будівництво проводилось за рахунок коштів Петровського заводу про що і свідчить назва. Зі сторони табору берег зроблений у вигляді дамби. Землю для вимощування брали поблизу литейного цеху. Для витривалості засипали каменем, а потім викладали плитами. Трохи далі побудований стік для води, так як після зими з крутого південного берега стікала вода і ставок розливався. Берег на якому купались загони табору, викладені глиною з піском, а у воді стоїть огорожа для обмеження дозволяємої глибини. За чистотою ставка систематично слідкували люди, які очищували від мулу джерела на дні ставка. Після зачинення табору приблизно з 2000 року коштів за доглядом ставка не виділялось.

Тихі плеса ставка представляють собою особливий світ зі своїм життям, населенням, зв’язками – це екосистема. Порушення енергетичних та трофічних зв’язків призводить до знищення цієї території.

У дзеркальній воді перевернуте вересневе небо, легкі хмаринки. Іскряться зелені перлини водної рослини - ряски.

Понад берегом носяться без втоми водоміри, блискучі немов налаковані вітряки. Назустріч сонцю пролетіли склокрилі бабки –

велике коромисло. Відомо, що бабки можуть збиратися у великі зграї. 13 червня 1817 року бабки летіли над Дрездоном з 7 години ранку до 8 години вечора довжиною 170 км., шириною

100 км. Личинка бабки має два серця: одне в голові і друге у задній частині тіла. Зріла личинка має 5 очей, 18 вух, 8 - ми камерне серце. Кров зеленого кольору.

Питання

У кого з жителів нашого ставка голуба кров? (Це табірниця, яка мешкає у планктоні ставку.)

У пологого берега з вологим ґрунтом можна побачити різноманітні рослини: білокопитник справжній, жовтець повзучий, лапчатка гусина, осот болотний. Серед рослин що ростуть у воді зустрічається рогоза та очерет.

Рогоза завдовжки до трьох метрів із темними оксамитовими качалочками нагорі стебла, це жіночі суцвіття. Кореневище багате на крохмаль, іде на виготовлення крохмалю, вироблення киселю. Очерет, що росте поряд з рогозом, ще вищій, до чотирьох метрів заввишки, він з родини Злакових. У нього порожнє стебло – соломина згинається від вітру, але не ламається. З давини, з очерету робили пищик, найважливішу деталь для кларнетів та флейт.

На пологому березі поодинокі дерева – древовидні верби. Це дерево оспівано в піснях, а у давніх слов’ян воно є священним. На Івана Купала вербу прикрашали квітами, водили навкруги хороводи. Ця традиція пояснюється неповторною красою, легкістю до розмноження. В Україні налічується 40 видів, 200 гібридних різно

видностей верб. На Донбасі ростуть верба ломка і біла.

У прісноводних риб ставку добре виражені риси пристосування до середовища проживання і харчові зв’язки з водними і сухопутними організмами.

Рибами харчуються водні змії ,чаплі, скопи, шуляки, видри. Ікра з риби, мальки і молодь наражаються нападу жуків-плавунців і їх личинок, гладишів, водяних скорпіонів, личинок бабок. Риби поїдають комах що падають у воду, планктон, молюсків і водяних червів.

На набережній зоні зустрічаються плотва, карась, линь, далі від берега тримається коропи, окуні. Над заводдю ставка майже не зустрінеш птахів-рибоїдів. Людина їх знищила всіма доступними засобами. Це чорний і червоний шуляки, скопа, орлан-білохвіст, сіра чапля. Сучасні орнітологи вважають, що ці дії були помилкові. Сьогодні з’ясувалось, що саме ці птахи знищують багато чисельних шкідливих безхребетних: жуків-плавунців і їх личинок, личинок бабок, водяних клопів. А саме ці комахи – небезпечні вороги мальків і цінних порід риб. Не шкодують вони і ікру. Відомо, що дорослий жук-плавунець за день знищує 7 мальків риб, їх личинки - 25 мальків. Личинка бабки з’їдає – 40 мальків до 10 – 14 мм завдовжки.

Отже, давайте берегти пернатих друзів водоймищ для збереження природи!

В вересні не має різноманіття комах, земноводні і плазуни впадають в сплячку. Жаби зимують на суші, залізши у нори гризунів, під пеньки. Ставкові жаби перебувають зиму на дні водоймищ. Зарившись у мул вони сидять, обхопивши передніми лапами голову.

Земноводні дуже вимогливі до відсутності у ґрунті і воді повареної

солі, котра особливо шкідливо впливає на розвиток їх ікри і личинок. Цим пояснюється відсутність земноводних на океанічних островах.

Питання

Чому самці жаб такі голосисті? (У самця роздуваються мішки резонатори, які посилюють звук на видиху).

У біогеоценозах ставка відбуваються зміни навіть без втручання людей. Велика маса рослинності до осені гине і опускається на дно. Внаслідок чого дно повільно підіймається і водоймище міліє. Заростання і обміління призводить до перетворення водоймища в болото. А сьогодні у воді нашого ставка тиша. Жива природа вчить нас мистецтву мовчання і зосередження мислення.

Петровський ставок – надзвичайно популярне місце відпочинку у жителів селища. Купатися майже скрізь добре. На лівому березі відпочиваючих велика кількість. За порядком ніхто на стежить. На березі багато сміття після їжі, пластмасових пляшок.

Цікаво знати, що стосується пластику, то він з’явився 30 – 50 років тому. На жаль в нашій країні він не переробляється . А ось в Англії, створюються нові автомобілі за технологією 13 річного юнака. Вчені гадають, що цих авто чекає велике майбутнє, тому що їх

можна буде переробляти. До речі об’єм сміття, який ми створюємо за добу всі разом, може наповнити один багатоповерховий будинок.

Кожен мешканець Донецької області виробляє в середньому 0,9 кг сміття за добу.

Если лишь плясать и петь

И в мечтах всего хотеть,

Не поможет чудо вам,

Будет только горе там,

Где спускают все отходы

В наши реки, в наши воды.

Берегите воду сами,

Соревнуясь с чудесами!

2.7. Станція VІІ Сосновий ліс

Наш маршрут продовжується. Від водоймища ми підіймаємося на пагорб. Степовий вітерець навіває запах молодої осені. Попереду остання станція екологічного маршруту Сосновий ліс. У

80-ті роки минулого століття виникла необхідність спорудження для потреб селища очисних споруд, а поруч дбайливі руки людини висадили молоді сосни. Наполегливо і довго прилаштовувались вони на новому місці, а сьогодні тішить око молодий ліс. Сосновий ліс у степу може чудово існувати.

Ми звикли до цих дерев. Приємно дивитися на їхні стрункі золотисті стовбури, вдихати чисте повітря, що пахне смолою. Люди почуваються краще, вони більш урівноважені, якщо живуть у світлих, сухих соснових лісах. У країнах Сходу вважають, що сосни відвертають горе і приносять щастя. Японці у квіткових горщиках вирощують японську білу сосну. Цей карлик достеменно повторює вигляд великого дерева.

Питання

Чому повітря смерекового лісу має специфічні запахи? (Видозмінені листя - голки, смола стовбура виділяють фітонциди).

Трав’янисте рослинне покриття практично у світлому лісі не відрізняється від навколишнього степу. Це злаки: типчак та тимофіївка; донник білий, молочай степовий, шавлія. Ділянками часто зустрічається багаторічний напівчагарник із родини губоцвітих –

чебрець. За легендою чебрець відкрив свою магічну силу одному

люблячому подружжю, які заповідали людям щадити зарослі, рвати лише вершечки, не чіпаючи коріння. Хто до нього з добром, тому чебрець допомагає від багатьох хвороб.

Питання

Яку допомогу може надати людині відвар чебрецю? ( Лікує запалення легенів і бронхів, ревматизм, лупу голови.)

Хочу звернути вашу увагу ще на одну лікарську рослину, яка починає заквітати наприкінці червня – це материнка звичайна. Вона застосовується як потогінний засіб. Відвар який додають у ванну, чудово діє проти головного болю.

Існує легенда. Дув холодний осінній вітер. Темна ніч вкрила все навкруги. Карету вихитувало по розбитій дорозі. Нарешті під’їхали до хати старости. З неї вийшло двоє чоловіків. Перший високого зросту, велетень у накидці з лисячого хутра. Другий у кітелі із шаблею. У хаті їх зустріла молода господиня. Гості повечеряли і почали ладнатися до сну. А велетень все ходив і ходив по хаті, заважав усім спати. Нарешті дівчина встала з печі та зайшла до гостей.

- Дядечку, напевне вас сон не здолає. Нате ось, випийте ось цього зілля і заснете, мов після маку. Той випив і ліг на лавку. На ранок велетень покликав молоду господиню.

- Де твій татко?

- Воює із шведами, і два брати теж. Вони ж козаки.

- А яким зіллям ти мене вчора пригостила? І спав я добре, і бадьорим встав.

- Люди називають цю траву заспокійник пахучий.

- А як же тебе звати, красуня?

- Материнкою.

- Ся травичка добра, як ти Материнко! Нехай це зілля буде твоїм іменем називатися, душа моя!

Це був сам Петро Великий.

Багато території навколо лісу розорено і використовується людиною для вирощування культурних рослин. В лісовій хащі побудували мурашник маленькі, працелюбні комахи – руді лісові мурахи. Одні з них несуть будівельні матеріали, інші поживу для їжі (гусінь, слизовиків, комах). Підраховано, що родина з одного мурашника за добу винищує 10- 30 тис. комах, з яких 80% є шкідниками. З квітня до жовтня мурахи руйнують від двох до п’яти мільйонів шкідливих комах. Чотири мурашкові родини здатні захистити 1га лісу. На зиму лісові руді мурахи забираються в самий глиб підземної частини мурашника, там зібравшись в щільну грудку, вони заклякають до весни.

Деякі люди інколи руйнують мурашники гілками, порушуючи нормальне життя мурах, які від цього гинуть. Таким чином, ліс втрачає самих надійних своїх захисників. Порушувати спокій мурах не можна. Зберігаючи мурашники, ми охороняємо наш ліс.

РОЗДІЛ ІІІ КІНЕЦЬ МАРШРУТУ

Усі ми зобов’язанні своїм життям нашій планеті – прекрасній Землі, що стогне сьогодні від болю, благаючи про допомогу, і нажаль, залишаючись по дитячому беззахисною перед нами.

Екологічні проблеми не знають державних та природних кордонів – вони глобальні. І кожен хто живе сьогодні на планеті Земля повинен сказати: „Хто, якщо не я?”. Ця проблема потребує негайної перебудови мислення усіх разом і кожного з нас.

Бережіть природу, любі діти,

Вам життя вона оберігає

Хто байдуже ставиться до неї,

Той до Бога серденька немає.

А якщо його немає в грудях

До природи він байдужим буде,

Пам’ятаємо це і я, і ти,

Маймо в серці зерна доброти.

Ці зерна будуть проростати,

Спів почуєте душі своїй.

Про природу станете ви дбати,

Вірним другом будете для неї.

Підем садом, полем, а чи лугом,

Будем ми природі вірним другом!

Коли лісом будемо ми йти,

Скрізь посієм зерна доброти.

„Храм природи” – ось якими словами назвав наше навколишнє середовище поет С. Смирнов. Рибам - вода, птахам – повітря, звірям – ліс. А людині потрібна Батьківщина. І охороняти природу - значить любити Батьківщину.

Знаєш що таке Батьківщина?

Батьківщина – це ліс осінній

І гаряче сонячне коло.

Батьківщина – це труд і свято,

Батьківщина – це мама і тато,

Це твої найщедріші друзі

І бджола у веснянім лузі.

Батьківщина – це рідна мова,

Це дотримане чесне слово

Лан пшеничний і небо синє,

Це твоя і моя Україна!

РОЗДІЛ ІV БЕЗПЕЧНА ПОВЕДІНКА УЧНІВ У ЛІСІ

4.1. Бережіть ліс!

З народженням теплих погожих днів збільшується небезпека виникнення лісових пожеж. Пожежа у лісі – це стихійне лихо, яке знищує на своєму шляху рослинний і тваринний світ. Відпочиваючи у лісі не розпалюйте вогнище, не паліть суху траву, не жбурляйте непогашених недопалків і сірників. Не дозволяйте дітям брати сірники до лісу. Пам’ятайте, що із відходів одного дерева можна виготовити 1000000 сірників і одним сірником можна знищити 1000000 дерев. Пожежу легше не створювати , ніж потім гасити її.

Пам’ятайте:

ліс – це легені нашої Землі і ми повинні його

берегти!

4.2. Пам’ятайте!

Що в природі нічого не існує відокремлено, всі її елементи тісно пов’язані між собою, впливають один на одного і збиток нанесений одному, неодмінно викликає погіршення інших.

Не випалюйте восени опале з дерев листя. Спалюючи їх, Ви забруднюєте повітря, яким самі ж дихаєте. Не погіршуйте і без того складне становище наших земель. Пам’ятайте, що 1см родючого чорнозему формуються від 150 до 850 років. Закопуючи листя, кожен з Вас допоможе навколишньому середовищу, в збереженні її чистоти.

Природу треба не лише любити,

але й захищати!

РОЗДІЛ V ЕКОІНФОРМАЦІЯ

· повітря парку та лісу у порівнянні з повітрям вулиць і міст, містить у 3 рази менше пилу і у 200 разів менше бактерій;

· 1 га лісного масиву за вегетаційний період, тобто з моменту розпуску листя і до листопаду очищує від вуглекислого газу 18 млн. м. кубічних повітря;

· тільки за сто років можливе формування 1 см. родючого шару грунту;

· хвойні дерева виділяють фітонциди протягом року. У цьому повітрі містяться 200-300 бактерій на 1 м. кубічний, а наприклад, 1 м. Кубічний повітря у місті містить близько 30 тис. бактерій;

· сім′я мурашок за добу знищує до 100 тис. шкідливих комах;

пташки – головні знищувачі шкідливих комах. Мухоловка-пеструшка знищує за добу майже 5 тис. комах. Синиця 600 гусениць за годину.

· Сова з’їдає за літо майже 1 тис. сірих полівок, зберігаючи 1тону хліба;

· на 1 га грунту біомаса дощових черв’яків сягає 2-4 тони. Ці організми переробляють щорічно від 50 до 600 тон грунту, перетворюючи ці грунти на плодючі шари;

· одна викинута консервна банка вражає рослинний покрив на

3 м. кв. , а грунт стає неприродним до життя багатьох

організмів;

· розбите скло може фокусувати сонячну енергію і викликати самозапалення сухої трави або листя;

· 1 л. легкозаймистої речовини наносить шкоду 1млн.л. води, що робить її непридатною для живих організмів;

· викинутий вами поліетиленовий пакет не з'їдять мікроорганізми, не знищать дощі, сонце навіть за сотні років;

· шум в природі подібно отруті, до нього не потрібно звикати – з ним потрібно боротися.

ВИСНОВОК

Декларація

Учасникам екологічного маршруту пропонується поставити свої підписи під текстом Декларації.

Наше життя та наше майбутнє залежить від кожного із нас, і потрібно діяти сьогодні, потрібно діяти негайно!

· нехай це буде посаджене тобою дерево;

· або не загублений куточок природи;

· вчасно погашене багаття або пожежа;

· турботливо розчищений струмок;

· захищенні гнізда та мурашники.

Бережне відношення до природи

Залежить від нашої культури,

Моральності,

Милосердя!

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Спостереження учнів ЗОШ І-ІІІ ступенів №17

2. Інтернет ресурси