ЗЗСО I-III ступенів № 17 Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області

Специфіка озеленення навчальних закладів

Науково-дослідницька робота

учениці 11 класу ЗОШ №17

Хлівенко Ольги Миколаївни

Науковий керівник

Машталер Олександра

Володимірівна

доцент кафедри ботаніки та екології

ДонНУ, кандидат біол. наук

Керівник

учитель біології

Штець Тетяна Миколаївна

1. ВСТУП

Існування кожної людини і людства в цілому нерозривно пов’язане з природним середовищем. На ранніх етапах свого становлення людина, користуючись продуктами природи, не завдавала помітної шкоди природним ресурсам. Але з посиленням практичної діяльності, пов’язаної з винаходом знарядь праці, вплив її на природу неухильно зростав. В останні десятиліття ХХ століття у зв’язку з високими темпами науково-технічного прогресу, небувалим розширенням сфер матеріального виробництва , антропогенні чинники (викид газів, підвищення вмісту СО, забруднення пилом, шумом, зайвим теплом, радіоактивними і електромагнітними полями) створюють глобальний вплив на екосистеми і людство загалом.

Ефективним методом у боротьбі з чинниками, що спричиняють забруднення атмосфери, є зелені рослини. Саме вони мають унікальні санітарно-гігієнічні, рекреаційні, структурно-планувальні, декоративно-художні функції і завдяки процесу фотосинтезу є основним поглиначем вуглекислого газу та постачальником кисню на нашій планеті.

Суттєве значення в правильному функціонуванні організму та розповсюдженні захворювань відіграє якість повітря. Окрім пилу, воно містить велику кількість шкідливих хімічних сполук, зокрема промислові гази, смоги; своєрідним забрудненням є шум; електромагнітних хвилі, що випромінюють побутові прилади також наносять шкоду організму.

Зелені насадження здатні боротися з усіма без винятку складовими-забруднювачами повітря. Сучасна практика для озеленення застосовує висадку дерев різноманітних порід і сортів, створення живих огорож із кущів, дерев і декоративних рослин; озеленення газонами; зимові сади, тераріуми, бонсаі, кімнатні садки, тощо. Окрім того, понад 500 видів рослин виділяють фітонциди (антимікробна, заспокійлива, інші дії), а деякі (кактуси та інші сукуленти) здатні знижувати шкідливу іонізацію повітря, що виникає внаслідок дії електромагнітних хвиль. Саме тому озеленення є завжди актуальним, а особливо в навчально-виховних закладах, де відбувається активна розумова діяльність учнів, і де вони проводять більш як 6 годин на добу. Окрім санітарних і гігієнічних норм, воно становитиме основу екологічної освіти, адже саме тут формується свідомий українець − основа нашої нації; використання рослин в інтер’єрі школи послугує формуванню естетичного смаку у дитини.

Озеленення умовно поділяють на зовнішнє та внутрішнє. Якщо розглянути мою рідну ЗОШ №17 м. Дзержинська (Донецька область) щодо видів озеленення, то можна зробити наступні висновки: зовнішньому озелененню приділяється достатня увага − значна кількість дерев, чисельні клумби, кущі та декілька газонів. У той час як внутрішнє є критично не достатнім, характеризується неоднорідністю місць розташувань та малою кількістю та різноманіттям видів. Особливо повітряний склад шкільних кімнат погіршується узимку, після початку опалення та відсутності провітрювання, внаслідок чого значного розповсюдження набувають інфекційні захворювання та захворювання органів дихання. Покращити стан здатні рослин, що мають добре виражену антимікробну дію завдяки фітонцидам, та підвищують відсоток вологості внаслідок наявності у приміщенні.

Отже, метою роботи було визначення впливу озеленення закритих приміщень учбового закладу (на прикладі хлорофітуму) на стан повітряної мікрофлори.

Для досягнення мети нами було заплановано наступні завдання:

1) дослідити важливість використання зелених рослин в межах навчально-виховних закладів;

2) дослідити видовий склад рослин, найбільш вигідних для використання у внутрішньому та зовнішньому озелененні навчально-виховних закладів;

3) дослідити ефективність використання хлорофітуму для внутрішнього озеленення шкільних, дитячих та університетських приміщень після проведення практичної роботи на основі методики Коха.

2. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Науковий та практичний досвід [1-19], накопичений на даний момент, загалом можна поділити на дві категорії, що відповідно визначають домінуючим декоративну чи екологічну функції озеленення; більшу частину складає екологічно-декоративно спрямована література. Домінуюча декоративна функція рослин спостерігається у літературі, орієнтованій на широке коло читачів; більше висвітлення тут, відповідно, отримують структурно-планувальні та декоративно-художні функції озеленення. У екологічно спрямованій літературі на перший план виставляються санітарно-гігієнічні та рекреаційні функції. У загальній достатня увага приділяється обом аспектам.

Згідно роботам [3, 15, 13], у повітряному середовищі закритих приміщень знаходиться близько 1000 шкідливих хімічних сполук, з яких 250 високотоксичних та 15 канцерогенних, серед яких найбільшу небезпеку становлять формальдегіди, фенол, бензол, стирол, етилбензол, толуол, альдегіди, аміак, оксиди азоту тощо [20]. Збільшення показників також відбувається відповідно зростанню кількості синтетичних складових інтер’єру приміщень (лінолеум, лаки, фарби, пластмаси).

Зелені насадження значно зменшують концентрацію шкідливих газів, що знаходяться у повітрі. Наприклад, концентрація окису азоту повітряних викидів промислових підприємств знижується на відстані 1 км від місця викиду до 0,7 мг/м3, а при наявності зелених насаджень до 0,13 мг/м3. Шкідливі гази поглинаються рослинами, а тверді частинки аерозолів осідають на частинах рослин, після чого змивається дощем. Як відмічає джерело [10], газозахисна роль зелених насаджень у більшій мірі визначається ступенем їхньої газостійкості. До рослин, що слабо пошкоджуються, відносяться в’яз (шершавий та гладкий), ялина колюча, іва, клен, майже всі види тополі, акація жовта, калина звичайна.

Окрім вище згаданого, до складу повітря у приміщеннях входить велика кількість мікроорганізмів [1, 2, 5, 8, 15], серед котрих і умовно-патогенні (стафілокок, мікроскопічні цвільові гриби), «депо» яким становить пил [8]. За допомогою пилу при зменшенні відсоткового змісту вологи мікроорганізми здатні потрапляти на слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, при цьому викликаючи респіраторні та алергічні захворювання [1].

Згідно даних автора [2], вміст колоній мікроорганізмів в приміщеннях дитсадків чи шкіл загалом у 2-3 рази перевищує норму, а отже ризик відповідних захворювань значно зростає.

Потужним резервом оздоровлення повітряного середовища є рослини. Сучасні повітроочисники, звісно, очищують та знеражують повітря в приміщенні, проте вони не здатні зробити його корисним для здоров’я [1]. Цю функцію рослини виконують за допомогою фітонцидів (відкриті Б.П. Токіним у 1928 р)- комплексу газоподібних летких речовин, що здатні пригнічувати життєдіяльність мікроорганізмів. Механізм їхньої дії полягає у тому, що вони викликають різноманітні зміни мікробної клітини: пригнічують дихання, розчинюють та руйнують верхні прошарки та інші частини протоплазми, при цьому не викликаючи мутації останніх [6, 15, 16]. Фітонциди − важливий фактор імунітету рослин. Згідно слів Б.П. Токіна, рослини за допомогою фітонцидів «самі себе стерилізують». На даний момент виділення фітонцидів вважається універсальним явищем, що в певній мірі спостерігається у всіх видах рослин.

Фітонцидні комплекси мають складний хімічний склад, чим пояснюється специфічність їхньої дії на різні групи мікроорганізмів [1, 6, 16], тобто здатність у мікроскопічних дозах затримувати чи стимулювати ріст останніх, відігравати значну роль у регулюванні мікрофлори повітря при дуже малих концентраціях − від 5 мг/м3.

Ю.В. Миронова у «Озелененні навчальних закладів» [15] детально перераховує властивості фітонцидів рослин, чим доводь необхідність наявності останніх у шкільних закладах, адже вони: знижують кількість шкідливих мікроорганізмів (патогенів) у повітрі, зменшують загазованість, покращують іонний склад повітря та створюють спрямований лікувальний ефект при деяких серйозних захворюваннях. Однак вона також зазначає, що великі дози здатні виступати у ролі інгібіторів та негативно впливати на здоров’я та самопочуття людини.

Як зазначають [1, 6, 19] терміни максимальної продуктивності фітонцидів відбуваються під час зимово-весіннього періоду (так як більшість декоративних рослин - тропічні і субтропічні). Це має виняткове значення, адже саме на цей період припадає найбільша кількість гострих респіраторних захворювань

Рослини, рекомендовані для внутрішнього озеленення наведенні у таблицях 2.1, 2.2, 2.3, які згідно їхньої фітонцидної активності поділяють на три групи:

1) рослини, летючі виділення котрих мають виражену антибактеріальну, антивірусну, антифугальну активність відносно повітряної мікрофлори (табл. 2.1);

2) рослини летючі виділення котрих покращують серцеву діяльність, підвищують імунітет, мають заспокійливу, противозапальну та інші лікувальні дії (табл. 2.2)

3) рослини - фітофільтри, що поглинають із повітря шкідливі гази (табл. 2.3).

У даних таблицях (2.1; 2.2; 2.3) для дослідження фітонцидних якостей різні рослини та чашки Петрі з просіяними на них мікроорганізмами розташовували в замкнуті бокси із оргстекла, один з котрих був контрольним. Дана методика дозволяє проводити досліди не тільки на мікрофлорі повітря, а й на умовно-патогенних стандартних тест-культурах (стафілокока, стрептокока, сарцини, кишкової палички). Цей метод має назву біологічного, тобто коли дія летючих виділень тестується на біологічних об’єктах. При цьому виявляється не просто концентрація виділень, а й їх активна частина – ступінь дії на мікроорганізми [3].

Для зовнішнього озеленення з огляду фітонцидності порід рекомендують: дуб червоний та череватий, клен червоний та срібний, березу бородавчату та карельську, ялину, калину звичайну, каштан, липу, граб, черемуху, тощо. Фітонцидну активність виявляють і трав’янисті рослини – газонні трави та ліани.

Особливістю зелених насаджень також є їхня здатність внаслідок фотосинтезу поглинати з повітря вуглекислий газ та виділяти кисень, при чому дерево з більшою листяною масою виділяє більше кисню.

Недостатнє озеленення міських мікрорайонів і кварталів, нераціональна забудова кварталів, інтенсивний розвиток автотранспорту та інші фактори створюють підвищений шумовий фон міста [7]. Боротьба з ним − гостра гігієнічна проблема, оскільки шум не тільки травмує, але й пригнічує психіку, руйнує здоров’я, знижуючи фізичні та розумові здібності людини. Забезпечити максимальну шумоізоляцію навчально-виховних закладів – одна із гарантій максимальної працездатності і здоров’я майбутніх українців.

Різні види рослин характеризуються різною здатністю захисту від шуму, а найефективнішими в цьому відношенні є дерева - ялина, туя, піхта, липа, граб тощо, верхівки яких здатні поглинати 26 % падаючої на них енергії.

Добре розвинені кущові та деревні породи дерев з густою верхівкою та загальною площею 30 - 40 метрів здатні знижувати рівень шуму на 17 – 23 Дб; невеличкі сквери та внутрішньо-квартальні посадки з рідкими деревами на 4 – 7 Дб. Шумозахисна функція в певній мірі залежить від прийомів озеленення. Помітний ефект зниження шуму (на 5-10 %) досягається при розміщенні зеленних насаджень між джерелом шуму та захисним об’єктом. Наявність трав’янистого покрову (газону) також сприяє зменшенню рівня на 5-7 фонів.

Тіло людини на 85 % складається з води. Організм підтримує на основних ділянках поверхні тіла відносну вологість порядку 70-80 %, а якщо в приміщенні вологість повітря нижче 40% відбувається інтенсивне відбирання вологи із організму, звідки постійне відчуття спраги та посухи в ротовій порожнині, підвищена втомлюваність. Також завдяки низький вологості в приміщеннях відбувається послаблення діяльності слизових оболонок – відбувається запалення очей, збільшується кількість нападів астми, підвищується інфекційна захворюваність організму, обумовлена зниженням захисної властивості слизової оболонки носоглотки. Ситуація поглиблюється діяльністю опалювальної мережі взимку, що призводить до епідемій гострих респіраторних захворювань та грипу. Необхідно знати, що більш як 97 % води, що абсорбують рослини під час поливу, виділяються в повітря через листя. Таким чином вологолюбиві рослини підвищують рівень вологості повітря в закритому приміщенні на 10 – 15 % [18].

Окрім цього, нагріваючись, поверхня листя дерев та кущів випаровує у повітря велику кількість вологи (один добре розвинений бук випаровує в день 0,6 т води). Підвищення вологості на 15 % сприймається організмом як пониження температури на 3,5° С. Відомо, що для випаровування 1 л води необхідно 600 мкал тепла. Відомо, що 1 га дубів витрачає 15600 ккал/доб. Цей процес обумовлює зменшення температури у нижніх прошарках крони на 3-5°С у порівнянні з температурою оточуючого повітря, при чому підвищення вологості повітря від зелених насаджень може розповсюджуватись на прилеглі інсольовані відкриті простори. Навіть не широкі деревно-кущові смуги (10,5 м ) на відстані понад 600 м збільшують вологість повітря на 8 % у порівнянні з відкритою площею. Отже, рослини охолоджують температуру повітря, випаровуючи вологу и створюючи затінок, що робить їх важливою компонентною складовою ігрових дитячих майданчиків [11, 12, 18]

Температура повітря серед зелених насаджень, а особливо в спекотну погоду, значно менше ніж на відкритих ділянках. Захищаючи ґрунт та поверхні стін будівель від прямого сонячного впливу, рослини застерігають їх від надмірного перегрівання і як наслідок, підвищення температури повітря. Встановлено, що температура повітря всередині зеленого масиву в середньому на 2 - 3° С нижче, ніж всередині міського кварталу. Найбільш ефективно знижують температуру рослини з великим листям, котрі переважну частину енергії відбивають, не поглинаючи, і таким чином сприяють зниженню кількості сонячної енергії.

Зелені насадження мають значний вплив на покращення радіаційного режиму в місті. Напруга загальної радіації (прямої та розсіяної) на відкритій міській ділянці в сонячні дні може досягати значних величин, а серед зелених насаджень міста ця напруга знижується у 7 разів. На степінь пом’якшення радіаційного режиму серед озеленених територій впливає площа цих територій та густина посадки дерев та кущів [13, 18].

Під час холодів поверхня ствола дерев зберігає температуру, що при достатній наявності деревних насаджень впливає на зимовий мікроклімат, пом’якшуючи його. Ефективність впливу зелених насаджень на регулювання теплового режиму визначається такими умовами, як утворення цілої системи, що включає всі типи озеленення – висадка дерев, кущів, газони, так як кожний з них виконує певні функції [12].

Зеленні насадження очищують повітря від пилу та газів. Цей процес відбувається наступним чином :забруднений повітряний потік, що зустрічає на своєму шляху зеленні насадження, знижує швидкість, внаслідок чого під дією сили тяжіння 60 – 70 % пилу осідає на дерева, кущі та газони; декотра частина пилу випадає внаслідок зіткнення з стовбуром, гілкою чи листям. Пилозатримуюча функція зелених рослин залежить від морфології листків, краще всього вона виконується шершавим з наявністю ворсинок листям. Якщо прийняти кількість пилу, що затримується 1 см2 поверхні листя тополя за 1 , то кількість пилу, затримана подібним за площею листом клену гостролистого становитиме 2, в’язу 6. Під час дощу увесь пил змивається на землю. Серед зелених насаджень запиленість у 2 – 3 рази менша, ніж на відкритих ділянках.

До озеленення відноситься висадка дерев (крупномерів) різноманітних порід та сортів, створення живих оградок із різноманітних кущів, дерев та декоративних рослин, а також озеленення газонами.

Газон являє собою природно чи штучно створений трав’янистий покров певної території, що як правило складається з багатолітніх злакових культур. Існує дві основні групи газонів: декоративні та спеціального призначення. Декоративні використовуються в сучасному озеленені, і включають партерні, паркові (садові), лугового типу, мавританські. До газонів спеціального призначення належать газони спортивних майданчиків, футбольних полів тощо.

Жива огорожа– це суцільний ряд кущів чи дерев. Окрім загальних функцій зелених рослин, що входять до складу оградки, вона також може виконувати роздільну функцію – за її допомогою можна розділити площу на певні зони. Існує два види оградки – формована та неформована.

Не рекомендуються рослини – найхарактерніші медоноси: валеріана лікувальна, барвінок звичайний, донник лікувальний тощо, адже вони приваблюватимуть бджіл, що у значній кількості становитимуть загрозу для дітей молодшого шкільного віку.

Доцільним буде вирощування рослин, що мають промислове значення, плоди яких можуть згодом використовуватися у лікувальній та харчовій сферах, зокрема: липа, калина, ехінацея тощо.

3. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Детально розглянувши властивості декоративних рослин, для внутрішнього озеленення навчальних закладів я пропоную використовувати рослину хлорофітум. За свідченням численних джерел [1, 2, 3, 15], саме він є рекордсменом по відсотковому зменшенню наявності шкідливих хімічних сполук у повітрі. Та головною його особливістю є те, що внаслідок продукування фітонцидів хлорофітум здатний за 24 години майже повністю очистити повітря від шкідливих мікроорганізмів. Обґрунтованість такої думки становитиме основу практичної роботи, у якій проводитиметься дослідження кількості бактерій у повітрі за допомогою метода Коха, використовуючи чашки Петрі з стерильною поживною середою, однодобовим та двохдобовим настоєм хлорофітуму.

Родина: Лілейні – Liliaceae;

Рід: Chlorophytum – Хлорофітум;

Країна походження: Південна Африка;

Цвітіння: впродовж усього року;

Розміри рослини: довжина листя до 80 см;

Складність вирощування: невибагливий до умов зростання;

Освітлення: добре росте на сонячному підвіконні або в тіні;

Вологість: помірна;

Температурний режим: opt 15-25 ˚С, min не нижче 7 ˚С;

Розмноження: після цвітіння утворюються «дітки» - молоді рослини, що складаються з розетки листя та придаточних корінців.

Матеріали та обладнання. Для досліду були використанні чашки Петрі, одно - та двох - добовий водний настій (витяжка) Хлорофітуму звичайного (молоді рослини та листя), пляшка з темного скла, м'ясо – пептоний агар (МПА) вода, сухе пальне, шприц медичний, ватно-марлева пробка, папір для загортання чашок, марля для очищення настою.

Методика дослідження:

1. Промиваємо чашки Петрі проточною водою, зайву вологу вбираємо рушником та загортаємо певним чином у папір. Стерилізуємо проколюванням (фламбіруванням) при температурі 100 ˚С 1 годину впродовж 3-х діб.

2. Змішуємо 350 мл дистильованої води (на 25-30 мл готового поживного середовища на одну чашку Петрі) з 14 г Агару мікробіологічного (з розрахунку 3,5-4,0 г на 100 мл води) та переливаємо отриманий розчин у попередньо стерилізовану пляшку з темного скла, закриваємо виготовленою пробкою та кип’ятимо 1 годину впродовж 3-х діб (температура плавлення 100 ˚С, застигання – 40 ˚С).

3. За дві доби, а потім за одну добу до проведення посіву бактерій подрібнюємо 24 г (по 12 г на одно - та двох – добову настойку відповідно) молодих рослин та листя хлорофітуму ( 3 г на одну чашку Петрі) та додаємо 72 мл води (по 36 мл на одно - та двох – добову настойку відповідно), перемішуємо та витримуємо при сталій температурі 18-21 градусів за Цельсієм. Після протікання 24-х та 48-ми годинного терміну очистити настій від твердих частин рослини віджиманням за допомогою марлі (рис. 3.1).

4. Після завершення приготування настою проводимо розлив поживного середовища у простерилізовані чашки Петрі. Чашки обдаємо з усіх боків полум’ям (використовуємо сухе пальне), наливаємо розплавлений МПА. З наявних 12 чашок у 4 вводимо однодобовий настій хлорофітуму (за допомогою медицинського стерильного шприца), у 4 – дводобовий настій хлорофітуму, та 4 чашки Петрі залишаємо з поживною середою без добавок (рис. 3.2).

5. Облік чисельності бактерій у повітрі проводимо за допомогою метода Коха – осадження клітин мікроорганізмів на твердих поживних середовищах.

Стерильні чашки Петрі з поживним середовищем відкриваємо в досліджуваному приміщенні на 30 хвилин, після чого переміщуємо їх в однакові умови середовища при сталій температурі 20- 22 градусів за Цельсієм та введемо спостереження.

4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.

По три чашки Петрі з стерильним поживним середовищем (I), однодобовим (II), двохдобовим настоєм хлорофітуму (III), було розміщено у чотирьох кабінетах ЗОШ №17 м. Дзержинська (Донецька обл.): бібліотека, вчительська кімната, кімната самоврядування, кабінет інформатики. Зберігання відбувалось за однакових умов в одній кімнаті при середній температурі 20-22 ˚С , спостереження проводили з інтервалом в три доби – третій, шостий, дев’ятий дні та фіксували за допомогою фотоапарату. Описання відбуватиметься для кожного кабінету згідно періодичності окремо, також зазначатиметься загальний санітарний стан та наявність рослин у кімнаті. Результати досліджень, переведенні у діаграми, міститимуться після огляду окремих приміщень.

Бібліотека (Табл. 4.1): висока кількість рослин, проводяться регулярні провітрювання, вологе прибирання.

3-й день дослідження (рис. 4.1)

I. З’явились перші ознаки росту мікроорганізмів. Культурні ознаки: форма колонії кругла, профіль колонії вростаючий в агар, край колонії хвилеподібний, поверхня гладка, розмір точковий, оптичні властивості – напівпрозора, колір чорний, структура колонії вростаюча в агар, текстура суха.

II , III без змін.

6-й день дослідження(рис. 4.2)

I. Активний ріст мікроорганізмів, поява трьох колоній.

Ознаки культури: форма колоній ризоїдна, профіль колонії вростаючий в агар, край колонії ворсистий, поверхня гладка, розмір точковий та середній, оптичні властивості – просвітлювана, колір брудно-білий та чорний, структура колонії вростаюча в агар, текстура суха та вросла в агар.

II, III без змін.

9-й день дослідження (рис.4.3)

I. Активний ріст, колонії мікроорганізмів займають більшу частину площі чашки Петрі.

Ознаки культури: форма колоній ризоїдна, профіль колонії вростаючий в агар, край колонії ворсистий, поверхня гладка, розмір середній та великий, оптичні властивості – просвітлюється, колір брудно-білий та чорний, структура колонії вростаюча в агар, текстура суха та вросла в агар.

II, III без змін.

Табл. 4.1 Результати практичних досліджень залежності складу поживного середовища на кількість мікроорганізмів

Учительська (Табл. 4.2): недостатня кількість рослин, регулярні прибирання, приміщення не провітрюється.

3-й день дослідження (рис. 4.4)

I. З’явились перші ознаки росту мікроорганізмів у вигляді появи двох колоній.

Ознаки культури: форма колонії ризоїдна, профіль колонії вростаючий в агар, край колонії хвилеподібний, поверхня гладка, розмір середній, оптичні властивості – не прозора, колір чорний, структура колонії вростаюча в агар, текстура суха.

II . Поява великої кількості точкових колоній.

Ознаки культури: форма колонії кругла, профіль колонії випуклий, край колонії гладкий, поверхня горбкова, розмір точковий, оптичні властивості – не прозора, колір білий, структура легко знімається голкою з агару, текстура слизиста.

III без змін.

6-й день дослідження (рис. 4.5)

I. Активний ріст мікроорганізмів, поява більше 7-ми колоній з яких 3 відносяться до різних родів.

Ознаки культури: форма колоній ризоїдна, неправильна та кругла; профіль колонії вростаючий в агар, випуклий; край колонії ворсистий, хвилеподібний; поверхня гладка, бугриста; розмір точковий, середній, великий; оптичні властивості – не прозора, прозора; колір брудно-білий, чорний, жовтий, зелений; структура колонії вростаюча в агар, легко знімається голкою з агару; текстура суха, вросла в агар, слизиста.

II . Розвиток та збільшення розмірів колоній.

Ознаки культури: форма колонії кругла, неправильна; профіль колонії випуклий, вростаючий в агар; край колонії гладкий, ворсистий; поверхня горбкова, гладка; розмір точковий, середній; оптичні властивості – не прозора, напівпрозора; колір білий, зелений, жовтий, чорний; структура легко знімається голкою з агару, слизиста.

III без змін.

9-й день дослідження (рис.4.6)

I. Колонії мікроорганізмів займають практично усю площу чашки.

Ознаки культури: форма колоній ризоїдна, неправильна та кругла; профіль колонії вростаючий в агар, випуклий; край колонії ворсистий, хвилеподібний; поверхня гладка, бугриста; розмір точковий, середній, великий; оптичні властивості – не прозора, прозора; колір брудно-білий, чорний, жовтий, зелений; структура колонії вростаюча в агар, легко знімається голкою з агару; текстура суха, вросла в агар, тістоподібна.

II. Колонії збільшуються у розмірах, набувають інтенсивного жовтого, зеленого чи білого забарвлення.

Культурні ознаки: такі ж, як і 6-го дня.

III без змін.

Табл. 4.2 Результати практичних досліджень залежності складу поживного середовища на кількість мікроорганізмів

Самоврядування (Табл. 4.3): висока кількість рослин, регулярні прибирання, приміщення частково провітрюється.

3-й день дослідження (рис. 4.7)

I. Поява трьох колоній.

Ознаки культури: форма колонії кругла, профіль колонії вростаючий в агар, випуклий; край колонії гладкий, ворсинистий; поверхня гладка, шероховата; розмір точковий; оптичні властивості – напівпрозора; колір чорний, білий; структура колонії вростаюча в агар, плівочна; текстура суха, масляниста.

II , III без змін.

6-й день дослідження (рис. 4.8)

I. Більше десяти колоній чотирьох видів мікроорганізмів.

Ознаки культури: форма колонії ниткоподібна, кругла, ризоїдна; профіль колонії вростаючий в агар, кратеропобідний, бугристий; край колонії хвилеподібний, ворсистий; поверхня гладка, шероховата; розмір точковий, середній, великий; оптичні властивості – не прозора, напівпрозора; колір чорний, зелений, білий; структура колонії вростаюча в агар, легко знімається голкою з агару, плівочна; текстура суха, масляниста.

II, III без змін.

9-й день дослідження (рис.4.9)

I. Активно розростаючись, міцелій досягає кришки чашки Петрі та утворює колонії на сухому склі без поживної середи.

Ознаки культури: форма колоній ризоїдна, неправильна та кругла; профіль колонії вростаючий в агар, випуклий; край колонії ворсистий, хвилеподібний; поверхня гладка, бугриста; розмір точковий, середній, великий; оптичні властивості – не прозора, прозора; колір брудно-білий, чорний, жовтий, зелений; структура колонії вростаюча в агар, легко знімається голкою з агару; текстура суха, вросла в агар, тістоподібна.

II, III без змін.

Табл. 4.3 Результати практичних досліджень залежності складу поживного середовища на кількість мікроорганізмів

Інформатика (Табл. 4.4): недостатня кількість рослин, регулярні прибирання, приміщення частково провітрюється.

3-й день дослідження (рис. 4.10)

I. Поява чотирьох колоній.

Ознаки культури: форма колонії кругла, профіль колонії вростаючий в агар, випуклий; край колонії гладкий, ворсинистий; поверхня гладка, шероховата; розмір точковий; оптичні властивості – напівпрозора; колір чорний, білий; структура колонії вростаюча в агар, плівочна; текстура суха, масляниста.

II . Поява близько десяти точкових колоній.

Ознаки культури: форма колонії кругла, профіль колонії випуклий, край колонії гладкий, поверхня горбкова, розмір точковий, оптичні властивості – не прозора, колір білий, структура легко знімається голкою з агару, текстура слизиста.

III без змін.

6-й день дослідження(рис. 4.11)

I. Активний ріст мікроорганізмів, поява чотирьох колоній.

Ознаки культури: форма колоній ризоїдна, профіль колонії вростаючий в агар, край колонії ворсистий, поверхня гладка, розмір точковий та середній, оптичні властивості – напівпросвітлювана, колір білий та чорний, структура колонії вросла в агар, текстура суха та вросла в агар.

II. Колонії збільшуються у розмірах, чисельність колоній зростає

Культурні ознаки : такі ж, як і 3-го дня.

III. Поява двох колоній.

Ознаки культури: форма колонії кругла, профіль колонії вростаючий в агар, край колонії хвилеподібний, поверхня гладка, розмір точковий, оптичні властивості – напівпрозора, колір чорний, структура колонії вростаюча в агар, текстура суха.

9-й день дослідження (рис.4.12)

I. Колонії мікроорганізмів займають практично усю площу чашки.

Ознаки культури: форма колоній ризоїдна, неправильна та кругла; профіль колонії вростаючий в агар, випуклий; край колонії ворсистий, хвилеподібний; поверхня гладка, бугриста; розмір точковий, середній, великий; оптичні властивості – не прозора, напівпрозора; колір брудно-білий, чорний, жовтий, зелений; структура колонії вростаюча в агар, легко знімається голкою з агару; текстура суха, вросла в агар, тістоподібна.

II. Колонії збільшуються у розмірах, чисельність сягає близько 13.

Ознаки культури: такі ж, як і 6-го дня.

III. Чисельність колоній сягає 5.

Ознаки культури: форма колонії кругла, профіль колонії вросла в агар, край колонії хвилеподібний, поверхня гладка, розмір точковий, оптичні властивості – напівпрозора, колір чорний, структура колонії вросла в агар, текстура суха.

Табл. 4.4 Результати практичних досліджень залежності складу поживного середовища на кількість мікроорганізмів

Винайдені під час дослідження повітря мікроорганізми відповідають трьом формам: палички, кокі та гриби. Найбільшу цікавість представляють кокоподібні бактерії та гриби, так як серед перших можуть зустрічатися умовно-патогенні, серед других – збудники мікозів, що можна вважати як критерії забруднення повітря. Зведені результати практичних досліджень складу повітряного середовища за допомогою метода Коха свідчать про те, що найбільша кількість мікроорганізмів середовищ закритих приміщень спостерігається у кабінетах інформатики та вчительській, що пов’язано з недостатньою кількістю рослин, високою відвідуваністю учнями та вчителями зазначених кабінетів, великою кількістю побутових приладів та технічних обладнань. Сприятливі умови для розумової діяльності у кімнатах самоврядування та бібліотеці, що зумовлено впливом великої кількості кімнатних рослин (табл. 4.5).

Табл. 4.5 Зведені результати практичних досліджень залежності складу поживного середовища на кількість мікроорганізмів

5. ВИСНОВКИ

1. Озеленення навчально-виховних закладів є важливим компонентом максимальної працездатності та загального психоемоційного і фізичного стану учнів. Екологічна освіта дітей є запорукою бережного ставлення до компонентів природи в майбутньому.

2. Складовими озеленення є рослини різноманітних порід і сортів. У зовнішньому озелененні вони можуть виконувати додаткові санітарно-гігієнічні та архітектурні функції. Для внутрішнього озеленення використовуються кімнатні рослини.

3. Для внутрішнього озеленення шкільних, дитячих та університетських приміщень з огляду на відповідні вимоги та доцільність використання у навчально – виховних закладах є рослина хлорофітум.

4. Основою практичної роботи становило дослідження кількості бактерій у повітрі за допомогою метода Коха, використовуючи чашки Петрі з стерильною поживною середою, однодобовим та двохдобовим настоєм хлорофітуму. Результати підтвердили унікальні антимікробну та повітроочисну фітонцидні функції хлорофітуму.

6. ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Мельникова С.В. Растения – санитары воздушной среды // "Биология". – 2001. - № 07.

2. Антадзе Л.В. Фитонцидность листьев вечнозелёных растений в течение года // Материалы III Совещ. «Фитонциды в медицине, сельском хозяйстве и пищевой промышленности» (Киев, 22-25 июня 1959 г.). Киев, 1960. С. 21-23.

3. Ведеревский Д.Д. Фитонцидные особенности растений – главнейший фактор специфического иммунитета к инфекционным заболеваниям // Материалы IV Совещ. по проблеме фитонцидов (Киев, 3-6 июля 1962 г.): Тез. докл. Киев, 1962. С. 16-18.

4. Цыбуля Н.В., Казаринова Н.В. «Фитодизайн как метод улучшения среды обитания человека в закрытых помещениях» // Растительные ресурсы. 1998. №3. С. 11-129.

5. Цыбуля Н.В. Действие летучих выделений мирта обыкновенного (Myrtus communis L.) на бактерии воздуха в зависимости от сезона и от площадилистьев // Сибирский биол. журн. 1993. №5. С. 91-93.

6. О фитонцидной активности некоторых оранжерейных растений // Материалы VIII Совещ. «Фитонциды. Роль в биогеоценозах, значение для медицины». (Киев, 16-18 окт. 1979 г.). Киев, 1981.

7. Г. П. Зарубин, Ю. В. Новиков Гигиена города // М.: Медицина, 1986 г., стр. 80-81.

8. С.Г. Макевнин, А. А. Вакулин Охрана природы. Издание второе, переработанное. М.: Во <АГРОПРОМИЗДАТ>, 1991 г., стр. 81-82.

9. Н. Н. Родзевич, К. В. Пашканг Охрана и преобразование природы // М.: ПРОСВЕЩЕНИЕ, 1980г., 164-166.

10. Г. П. Зарубин, Ю. В. Новиков Гигиена города // М.: Медицина, 1986г., стр. 82-83.

11. И.М. Елшин Строителю об охране окружающей природной среды // М.: СТРОЙИЗДАТ, 1989г., стр. 3-6 и 114-116

12. Научно - исследовательский журнал «Валеология» № 4, 2004 г

13. Науковий вісник, 2006, вип. 16.4 Проф. І.М. Туманов, д-р пед. наук, канд. мистецтвознавства – НЛТУ України // Озеленення інтер’єру: методика наукового підходу

14. Ю.В. Миронова, учитель биологии ГОУ СОШ № 2006, г. Москва // Озеленение школьных помещений. Методические рекомендации.

15. Токин Б.П. Целебные яды растений. Повесть о фітонцидах // – Л.: изд.-во университета, 1980.

16. Летучие биологически активные соединения биогенного происхождения.// Отв. редакторы М.М. Телитченко и А.Х. Тамбиев. – М.: Изд.- во МГУ, 1971.

17. Исследовательская работа на тему «Изучение зависимости влажности воздуха в учебных помещениях от озеленения» // Некрасов Андрей Алексеевич, Тольятти 2008.

18. Санитарно-гигиенические функции зеленых насаджений // http://www.ecolog-orsk.nm.ru/

19. Анастасия Тихомира Лечебный сад - сад запахов и ароматов // 23 октября 2006 - Обустройство & ремонт – 42

20. Екологічні проблеми людства // http://www.refine.org.ua/pageid-1158-1.html

1. ДОДАТОК

Табл. 2.1 рослини, леткі виділення яких володіють частковими антибактеріальними, антивірусними властивостями відносно повітряної мікрофлори.

Табл. 2.2 рослини, леткі виділення яких володіють лікувальною дією.

Табл. 2.3 Рослини - фітофільтри, що поглинають шкідливі гази з повітря.