ЗЗСО I-III ступенів № 17 Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області

Пам’ятка для батьків

Щоб стати для дитини помічником і наставником у навчанні, дорослий повинен пам’ятати:

- Дитина дошкільного віку сприймає лише ігрове навчання, у якому активну участь беруть батьки.

- Навчання має бути систематичним: краще 10-15 хвилин щодня, ніж 1-2 години у вихідні дні.

- Необхідно враховувати принцип від простого до складного, тобто неможна відразу навчити дитину всього, що знає та вміє дорослий,кожний новий елемент додається поступово, коли попередні знання та уміння вже засвоєно.

- Не забувайте оцінювати успіхи, а вразі невдачі схвалюйте дії дитини словами: «Якби ти зробив так (показати, пояснити), то було б ще краще».

- Заняття та ігри з дитиною слід проводити в невимушеній обстановці, наприклад по дорозі в дитячий садок («Що змінилося?»).

- Пам’ятайте! Діти емоційно чутливі, тому якщо ви не бажаєте гратися або погано почуваєтеся, краще відкладіть заняття. З поганим настроєм не грайтеся з дитиною, оскільки користі це не принесе. Ігрове спілкування має бути цікавим для малюка і для вас. У цьому випадку створюється позитивна атмосфера для засвоєння нового й подальшого розвитку малюка.

Пам’ятка для батьків першокласників

- З початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоби збирання до школи не перетворилося у щоденні хвилювання. Уранці будіть малюка спокійно, лагідно з усмішкою на обличчі.

- Не підганяйте. Розраховувати час – ваш обов’язок, якщо ви цю проблему не розв’язали – провини дитини немає.

- Обов’язково привчіть малюка зранку снідати. Це важливо, щоб запобігти хворобам шлунка.

- Давайте дитині в школу бутерброд, фрукти; там вона перебуває тривалий час, витрачає багато сили і енергії.

- Привчіть збирати портфель напередодні увечері. Перевірте, чи не забуто чогось важливого. Запитайте дитину, чи не передавав учитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час вона привчиться сумлінніше ставитися до своїх обов’язків і стане більше зібраною.

- Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без застережень на кшталт «Дивись, поводься гарно», «Щоб не було поганих оцінок» тощо. У дитини попереду – важка праця.

- Зустрічаючи малюка зі школи, забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?». Дайте дитині можливість розслабитися (згадайте, як особисто вам буває важко після напруженого дня). Коли вона збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте свого школяра.

- Обідній час – зручний момент для невимушеної розмови. Школяр може розповісти про свій робочий день і в такий спосіб звільнитися від психологічного напруження. Якщо дитина замкнулася в собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, хай заспокоїться. Потім вона сама все розкаже.

- Зауваження вчителя вислуховуйте особисто, уникаючи присутності дитини. Не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть із малюком спокійно.

- Не варто навантажувати першокласника позашкільною діяльністю від самого початку навчального року. Спорт і заняття в гуртках, звісно, корисні для загального розвитку, але спочатку переконайтеся, що в дитини вистачить на це сил і часу. Початок навчального року – період стресу, і перевантаження можуть тільки зашкодити.

- Протягом дня знайдіть (намагайтеся знайти) час для спілкування з дитиною. Для вас особливо мають бути важливими справи вашого першокласника, його радощі й невдачі.

- Важливо, щоб у сім’ї панувала єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Усі непорозуміння щодо виховання вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом.. Не завадить почитати літературу для батьків. Там ви знайдете чимало корисного.

- Завжди будьте уважними до стану здоров’я вашого малюка. Головний біль, погане самопочуття – найчастіше це об’єктивні показники втоми, перевантаження.

- Батькам необхідне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко минає, його місце заступає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддавайтеся спокусі зробити маленьке послаблення. Часті нарікання на малюка чи порівняння з іншими можуть розвинути в нього комплекс неповноцінності. Навпаки, навіть коли в дитини щось не виходить, треба похвалити її, дати малюкові невеличкий перепочинок і знову повернутися до виконання завдань.

- У жодному разі на ваші взаємини із сином чи донькою не повинна впливати успішність, гарні довірчі стосунки й усвідомлення того, що дитина завжди може розраховувати на вашу підтримку, допоможіть їй налаштуватися на успіх від самого початку нового навчального року.

- Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете й підтримаєте.

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС…

- Підтримайте в дитині намагання стати школярем. Ваша зацікавленість у його шкільних справах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласнику підтвердити значимість його нового статусу та діяльності.

- Обговоріть з дитиною ті правила та норми, з якими він зустрівся у школі. Поясніть йому необхідність і доцільність їх.

- Складіть разом з першокласником розпорядок дня, слідкуйте за його виконанням.

- Не пропускайте труднощів, можливих у дитини на початковому етапі оволодіння учбовими навичками. Якщо у першокласника, наприклад є логопедичні проблеми, постарайтесь справитися з ними на першому році навчання.

- Якщо Вас щось непокоїть в поведінці дитини, не соромтесь звертатися за порадою і консультацією до учителя чи шкільного психолога.

- Зі вступом до школи в житті Вашої дитини з’явилася людина більш авторитетна, ніж Ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого вчителя.

- Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи суттєво змінює життя дитини, але не повинен позбавляти їх радощів, ігор. У першокласника повинно залишатися вдосталь часу для ігрових занять.

ЯК ЗНАЙТИ ШЛЯХ ДО БЕЗКОНФЛІКТНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Батькам може здатися неочікуваним той факт, що дітям потрібні порядок і правила в сім’ї, вони хочуть і ждуть їх. Правила і розумний розпорядок дають дитині відчуття безпеки. І якщо з цього приводу у Вас існують проблеми, то швидше за все справа не в самих правилах, а в способах їх «впровадження».

Тому ми розглянемо правила, з допомогою яких можна налагодити і підтримати в сім’ї безконфліктну дисципліну.

Правила про правила

1. Правила повинні бути обов’язковими в житті кожної дитини.

2. Правил не може бути дуже багато, і вони повинні бути гнучкими.

3. Батьківські вимоги не повинні вступати у явне протиріччя з найважливішими потребами дитини. 4. Дитині не можна забороняти бігати, стрибати, малювати, шумно грати… Все це і багато іншого –

прояв природних і важливих для розвитку дитини потреб.

5.Дорослі повинні узгодити правила між собою. Навіть якщо один з батьків не згоден з вимогами

іншого, краще в цю хвилину промовчати , а потім уже без дитини обговорити суперечності.

1. Тон пред’явлення вимог або вираження заборони повинен бути дружньо-пояснювальним, а не зверхнім. Пояснення повинно бети коротким і повторюватися один раз. Речення слід будувати в безособовій формі. Краще сказати:»цукерки їдять після обіду», ніж «Не смій їсти цукерки!».

2. При покаранні дитини краще заборонити йому хороше, ніж робити йому погане.

Аксіоми гуманної педагогіки

Уявіть Землю, яка летить у Космосі. І скажіть їй лагідні слова; пошліть добрі думки своїм дітям; закрийте очі – і пошліть вітання своїм батькам; побажайте успіху вчителю, що стоїть перед вами. Хто прекрасно і широко мислить – той зрощує свій дух.

Якщо дитина вам що-небудь принесе – обов’язково похваліть зроблене, і вона зробить ще. Складіть книгу із сторінок які принесе вам дитина, скажіть, шо ви дали друзям її почитати, – створіть для кожного уявне штучне середовище.

Дитина має бути впевнена, що вона всім потрібна і цікава.

Батькам про дітей

· Дітей вчить те, що їх оточує.

· Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати.

· Якщо до дитини часто відносяться з полегкістю – вона вчиться бути терплячою.

· Якщо дитину часто висміюють – вона вчиться бути

несмілою, скутою.

· Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати.

· Якщо дитина живе з почуттям безпеки – вона вчиться вірити.

· Якщо дитині часто демонструють ворожість – вона вчиться битися.

· Якщо дитину часто соромлять – вона вчиться почувати себе винною.

· Якщо дитину часто підбадьорюють – вона вчиться бути впевненою в собі.

· Якщо з дитиною бути чесною – вона вчиться справедливості.

· Якщо з дитиною часто згоджуються – вона вчиться добре до себе відноситися.

· Якщо дитина живе у атмосфері дружби і почуває себе потрібною – вона вчиться знаходити у цьому світі любов.

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ ВІД ДИТИНИ

1. Не робіть для мене та за мене те, що я у змозі зробити для себе сам. Я можу продовжувати використовувати вас як прислугу.

2. Не вимагайте від мене негайних пояснень. Я іноді й сам не знаю, чому поводжусь так, а не інакше.

3. Не піддавайте занадто великому випробуванню мою чесність. Будучи заляканий, я легко перетворююсь на брехуна.

4. Нехай мої страхи та побоювання не викликають у вас занепокоєння. Інакше я буду боятися ще більше. Покажіть мені, що таке мужність.

5. Не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати, - це похитне мою віру у вас.

6. Не чіпляйтесь до мене та не гарчіть на мене, а то я буду захищатися, прикидатися глухим.

7. Не захищайте мене від наслідків власних помилок. Я, як і ви, учусь на власному досвіді.

8. Не забувайте: я люблю експериментувати, не лайте, якщо розібрав нову машину (іграшку), допоможіть мені її зібрати.

9. Не поправляйте мене у присутності сторонніх людей, поговоріть зі мною пізніше, наодинці.

10. Не намагайтесь від мене відгородитись, коли я поставив відверті запитання. Якщо ви не будете на них відповідати, я взагалі перестану ставити їх вам і буду шукати інформацію десь на стороні.

11. Я відчуваю, коли вам важко та складно. Не ховайтесь від мене. Довіряйте мені - і я буду довіряти вам.

12. Не турбуйтесь, що ми проводимо разом занадто мало часу. Для мене важливо, як ми його проводимо.

13. Не лякайте мене ременем, кийком.... Це привчить мене до того, що враховувати треба тільки силу.

АНКЕТА

Чи хоче дитина йти до школи?

Насамперед дізнайтеся, чи хоче ваша дитина йти до школи. Зверніться до неї зі словами: «Якби хтось став за тебе говори­ти, чи ти погодилася б з цими словами?»

1. Коли я піду до школи, у мене з'я­виться багато нових друзів.

2. Мені цікаво, які в нас будуть уроки.

3. Думаю, що буду запрошувати на свій день народження увесь клас.

4. Мені хотілося б, щоб урок тривав довше, ніж перерва.

5. Цікаво, що в школі пропонують на сніданок?

6. Коли я піду до школи, то буду гарно вчитися.

7. Найкраще в шкільному житті — це канікули.

8. Мені здається, у школі більше ціка­вого, ніж у дитячому садку.

9. Мені хочеться в школу, тому що діти з мого будинку вже навчаються.

10. Якби мені дозволили, я б пішла учи­тися торік.

Усього позитивних відповідей ...

Обведіть номери висловлювань, із яки­ми ваш малюк погодиться, а потім порахуйте кількість позитивних відповідей.

Сума 1—3 бали — ваша дитина вважає, що непогано живе і без школи. У цьому випадку вам слід замислитися надпричинами такої думки.

Сума 4—8 балів — так, у школу хочеть­ся, але в основному вона мріє поки що про нові ігри і друзів.

Сума 9—10 балів — вам не варто три­вожитися. Добре, якщо ваша дитина збереже таке ставлення до школи на най­ближчі десять-одинадцять років.

Що він знає про школу?

Тепер визначте, що знає про школу ваш малюк. Адже вже першого вересня в ньо­го виникне багато запитань і складних ситуацій. Для вас ці дитячі тривоги здаватимуться дрібницями, а для нього – най­важчими завданнями. Будьте завбачливі і допоможіть дитині заздалегідь.

Отже, вихід із майбутніх скрутних по­ложень.

Запитайте малюка:

1. Як звертаються до вчительки?

2. Як привернути до себе увагу, якщо потрібно про щось запитати?

3. Що сказати, якщо потрібно ви­йти в туалет?

4. Що таке урок?

5. Як дізнаються, що пора починати урок?

6. Що таке перерва?

7. Для чого вона потрібна?

8. Як називається стіл, за яким діти пишуть?

9. На чому пише вчитель, коли пояс­нює завдання?

10. Що таке оцінка?

11. Які оцінки гарні, а які погані?

12. Що таке шкільний щоденник?

13. У класі вчаться діти одного віку чи різного?

14. Що таке канікули?

Важливо, щоб дитина відповіла прин­ципово правильно, можна і без уточнень.

Порівняйте її відповіді з правильними:

1. На ім'я і по батькові, на Ви.

2. Мовчки підняти руку, так, щоб її було видно.

3. Підняти руку і сказати: «Вибачте, можна вийти?»

4. Це той час, протягом якого діти вчаться чогось нового: слухають пояснен­ня вчителя і відповіді учнів, роблять впра­ви і не виходять із класу.

5. Дзвенить дзвоник, коридори порож­ніють, діти біжать у класи.

6. Перерва — це проміжок часу між уроками.

7. Перерва потрібна для того, щоб діти могли вийти з класу, відпочити, пограти, поснідати.

8. Парта.

9. Вчитель пише на дошці.

10. Оцінка — це цифра, якою оці­нюють успіхи: правильно або непра­вильно, добре або погано учень вико­нав завдання.

11. Щоденник — це такий зошит, куди вписується розклад уроків, діти записують домашнє завдання, а учи­тель виставляє оцінки.

12. В одному класі вчаться звичай­но діти одного віку, одного року народ­ження.

13. Канікули — це перерва в на­вчанні на кілька днів, а також на все літо; після літніх канікул діти йдуть у наступний клас.

Якщо дитина відповіла правильно:

на 13—14 запитань — у шкільних правилах для неї не буде несподіванок;

на 7—10 запитань — непогано, але можна поговорити або почитати про школу;

на 4 — 6 запитань — необхідно до­кладніше поговорити про шкільні пра­вила і повернутися до гри;

на 1—3 запитання — а чи ходили ви самі в школу?

Пограйте в цю саму гру, придумав­ши нові запитання, і попросіть бути вчителем кого-небудь із знайомих.

Чи готовий я бути батьком першокласника?

Опрацьовуючи його результати, скористайтеся таблицею. Для цього закресліть номери тих запитань, на які ви відповіли позитивно, а потім порахуй­те кількість закреслених номерів у кожно­му стовпчику окремо.

Отриману суму за­пишіть у нижню порожню клітинку кожно­го стовпчика. У графі «Усього» поставте загальну кількість закреслених цифр.

Отже, вибирайте близький варіант відповіді:

1. Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.

2. Я побоююся, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

3. На мій погляд, чотири уроки — непо­сильне навантаження для маленької ди­тини.

4. Важко бути впевненим у тому, що вчи­телі молодших класів добре розу­міють дітей.

5. Дитина може добре вчитися тільки в тому випадку, якщо вчителька — її влас­на мама.

6. Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися писати, рахува­ти і читати.

7. Мені здається, що діти в цьому віці ще не здатні дружити.

8. Боюся навіть думати про те, що ди­тина буде обходитися без денного сну.

9. Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома доросла людина.

10. Моя дитина не ходить до дитячого садка і ніколи не розлучається з матір'ю.

11. Початкова школа, по-моєму, мало спроможна чого-небудь навчити дитину.

12. Я побоююся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

13. Мій малюк, по-моєму, значно слаб­кіший за своїх ровесників.

14. Боюся, що вчителька не має мож­ливості оцінити успіхи кожної дитини.

15. Моя дитина часто говорить: «Мамо, ми підемо в школу разом?»

1 2 3 4 5

6 7 8 9 10

11 12 13 14 15

Усього

Що означають отримані цифри?

Якщо сума позитивних відповідей 4 або менше балів: у вас є всі підстави з опти­мізмом зустріти перше вересня — ви самі готові визнати нову соціальну роль вашої дитини.

Якщо сума позитивних відповідей 5— 10 балів: вам бажано краще підготувати­ся до можливих труднощів.

Якщо сума позитивних відповідей 10 і більше балів: подумайте над своїми відпо­відями ще раз, можливо, вам варто пора­дитися з психологом.

Що ж означають суми в стовпчиках таблиці?

Насамперед звертайте увагу на ті зна­чення, де сума 2—3 бали.

1-й стовпчик — очевидно, необхідно зайнятися іграми і завданнями, що розвивають увагу, пам'ять, мислення, дрібну моторику рук.

2-й стовпчик — зверніть увагу на те, чи вміє ваша дитина взаємодіяти з ровесниками.

3-й стовпчик — можна припустити деякі складності, пов'язані зі здоров'ям вашої дитини, але є ще час зайнятися загартувальними і зміцнювальними вправами.

4-й стовпчик — не виключена мож­ливість того, що в дитини виникнуть труднощі в порозумінні з учителем.

5-й стовпчик — ваша дитина недостат­ньо самостійна, мабуть, вона занадто при­в'язана до матері.

Подумайте, можливо, варто відкласти школу на рік?

Може, корисно буде пограти в школу влітку? Міркуйте, аналізуйте, радьтеся.

Тест для батьків майбутніх першокласників

Чи готова дитина до школи ?

• Чи хоче Ваша дитина йти до школи?

• Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона

багато дізнається й навчатися буде цікаво?

• Чи може Ваша дитина самостійно сидіти над

якоюсь справою, яка потребує зосередженості

впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати

конструктор)?

• Чи Ваша дитина у присутності незнайомих

анітрохи не соромиться?

• Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти

речень?

• Чи може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів? • Чи вміє вона відміняти

іменники за числами?

• Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами? • Чи вміє Ваша дитина

рахувати до 10 і назад?

• Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?

• Чи правильно, що Ваша дитина має тверду руку?

• Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

• Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити

аплікації)?

• Чи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?

• Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

• Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі:

помідори, морква, цибуля)?

• Чи любить Ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?

• Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Кожна позитивна відповідь оцінюється в 1 бал. Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту.

Отже, якщо їх:

15 – 18 – дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;

10 – 14 – ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли "ні”, підкажуть Вам, над чим іще потрібно попрацювати;

9 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Результати можуть Вас розчарувати. Але пам’ятайте, що всі ми – учні у школі життя.